Особливості економіки країн Америки. Первинний, Вторинний та третинний сектори економіки.
Сучасний розвиток економіки країн Північної та Латинської
Америки має суттєві відмінності.
На країни Північної
Америки припадає майже 80% ВВП
регіону та 26,5% світового ВВП. Це найпотужніший в економічному плані регіон
світу, що посідає І місце в світі за виробництвом продукції багатопрофільної
обробної та добувної промисловості, а також за виробництвом продукції
сільського господарства.
Країни Латинської Америки дають близько 20% ВВП регіону та
6,9% світового ВВП.
Спільні ознаки сучасного господарства країн Латинської
Америки:
1.
Економіка
держав є багатоукладною (існує багато форм власності)
-
Значний
розрив між прибутками найбагатших та найбідніших верств населення;
-
Поряд
з великими сучасними підприємствами збереглися кустарні, в яких зайнято до 40%
робітників;
-
Значний
вплив тіньової економіки, контрабанди наркотиків (Колумбія, Болівія)
2.
Великі
іноземні інвестиції (США, Японії, ряду країн Європи) у виробництва:
-
Екологічно
брудні (кольорова металургія);
-
Сировинні
(гірничорудне, нафтове, сільське господарство);
-
Новітні
та праце місткі (машинобудування);
-
В
оборонну промисловість;
3.
Вузька
спеціалізація національних економік(монокультурне сільське господарство,
вузькоспеціалізована добувна промисловість), яка зорієнтована на експорт (окрім
США, Канади, НІК регіону).
1. Роль
ТНК в економіці регіону.
-
Основними інвесторами в регіон є ТНК США, країни ЄС.
Найбільші ТНК
в Америці Elektrisola (ТНК США в Мексиці в сфері металургії), Telefonica de
Brasil (ТНК Іспанії, що займається телекомунікаціями), BBVA Bancomes (транснаціональний банк США в
Мексиці), автомобільні ТНК США, Японії у Канаді та Бразилії.
Цілі:
проникнення у виробництва, що видобувають природні ресурси, участь в
індустріалізації та експортній торгівлі,завоювання нових ринків збуту
продукції, вкладення грошового та інтелектуального капіталів у
високотехнологічні виробництва.
Останнім часом
спостерігається розвиток ТНК Латинської
Америки, збільшення їхньої ролі в системі світогосподарських зв’язків. CEMEX (Мексика,
цемент),Companhia Vale do Rio Doce (Бразилія, видобуток та переробка корисних копалин), Petroleo Brasileiro (Бразилія,
нафта) , America Mouil і Telefonos De Mexiko (Мексика, телекомунікації), Petroleos De Venezuela (Венесуела,
нафта), Metalurgica Gerdau (Бразилія, метали), FEMSA, Gruma і
Grupo Bimbo (Мексика, харчова промисловість)
Компанія VALE DO
RIO DOCE, з 2007 року має назву Вале
(Vale), була заснована в Itabira у якості державної компанії
бразильським федеральним урядом 1 червня 1942 року.За 66 років Vale стала
найбільшою гірничовидобувної компанією в
Америці та другою за величиною в світі. Працює у 14 бразильських штатах та на
п’яти континентах. У компанії є більш, ніж дев’ять тисяч кілометрів власних
залізничних шляхів та 10 портових терміналів, також електростанції, заводи з
виплавки сталі. Компанія є найбільшим у світі експортером залізної руди, її
належать 18,5% цього ринку. Vale також розробляє родовища бокситів, міді,
марганцю, золота (є найбільшим виробником золота в Латинскої Америці).
Основні підрозділи компанії: залізна руда, вугілля,
кольорові метали, добрива. Видобуток корисних копалин компанія веде у 6 країнах
світу.
2.
Первинний сектор економіки:
-
Америка є одним із сировинних регіонів світу. Завдяки
багатству різноманітних ресурсів регіон
називають «коморою світу». В ній широко представлені виробництва первинного сектору
економіки: добувна промисловість, сільське, лісове господарство, рибальство.
3.1.Добувна промисловість. (слайд
6)
Екологічна ситуація в регіоні
Швидкий та інтенсивний розвиток економіки розвинутих
країн Америки зумовлює значний вплив на довкілля, його трансформацію та
руйнацію. Заради процвітання США і Канаді доводиться жертвувати своєю природою,
тому питання охорони навколишнього середовища стоїть надзвичайно гостро.
Рівномірно з прогресом відбувається руйнування і витіснення природного
ландшафту з подальшою його заміною на штучне середовище, яке може бути
шкідливим і навіть непридатним для життя людей. Вже в другій половині XX
століття маса відходів на північноамериканському континенті становила 5-6 млрд.
т. на рік, з яких як мінімум 20% - хімічно активні речовини.
-
-
Забруднення атмосфери
Проблема Забруднення атмосфери
сьогодні актуальна у всьому світі, проте на західному узбережжі США в штаті
Каліфорнія обстановка особливо важка. У цих місцях уздовж материка проходить
холодна течія, внаслідок чого над прибережними водами конденсується пар, в
якому концентруються більші обсяги вихлопних газів автомобілів. Наслідком цього
є щільний туман, в якому концентрується маса отруйних речовин, які не тільки
згубно впливають на природу, але і є причиною багатьох людських захворювань.
-
Виснаження та забруднення водних ресурсів
На континенті неспинно зростає
рівень споживання води, і сьогодні він вже перевищує допустимий. Ще в минулому
столітті американським фахівцем А. Уолменом були опубліковані результати
досліджень, згідно з якими більше половини населення США споживає воду, використану
як мінімум один раз, тобто ту, яка пройшла через каналізацію. За подібних
обставин важко виконати два дуже важливих умови: поряд з відновленням якості
води необхідно безперестанку забезпечувати наявність природного її обсягу в
річках та інших водоймах. Список негативних факторів у цій сфері досить довгий,
але в основна проблема – це їх забруднення, в тому числі і теплове. Приблизно
третина води, що вилучається щорічно з річок, припадає на атомні та теплові
електростанції, в яких вона нагрівається і знову повертається у водойму.
Температура такої води вище на 10-12%, а вміст кисню помітно нижче, що відіграє
значну роль і часто є причиною загибелі багатьох живих організмів. Вже в другій
половині XX століття в США щороку від забруднення водойм гинуло 10-17 млн. ос.
риби, а Міссісіпі, що є найбільшою річкою Північної Америки, сьогодні входить в
десятку найбільш забруднених у світі.
-
Сланцевий газ
Останнім часом великий галас виник
навколо сланцевого газу - його все більш інтенсивно видобуває Північна Америка.
Екологічні проблеми, які можуть виникнути при використанні певних технологій,
мало турбують компанії, що займаються розвідкою і видобутком вуглеводнів із
сланцевих пластів. На жаль, політичні інтриги грають свою роль у просуванні
даного виду видобутку енергетичних ресурсів, а можливі наслідки для довкілля
іноді і зовсім не беруться до уваги. Так, уряд США взяв курс на придбання незалежності
від поставок енергоносіїв із зовнішніх ринків, і якщо ще вчора країна набувала
газ у сусідній Канади, то сьогодні вона вже позиціонує себе як
держава-експортер вуглеводнів. І все це робиться на шкоду навколишньому
середовищу.
Трагедія у бразильському штаті
Мінас – Жерайс (слайд 8)
Вранці в неділю, 27 січня, жителі
Брумандінью прокинулися від звуку тривожних сирен через небезпечне підвищення
рівня води на дамбі компанії Vale SA неподалік. 25 січня в районі Брумадінью,
бразильський штат Мінас-Жерайс, стався прорив греблі. За останніми даними,
число загиблих вже досягло 300.
3.2.Сільське господарство.
На
попередньому уроці ми дізналися про хвилі імміграції українців до Америки.
Із дослідження
на тему: «Складники підприємницького
успіху української діаспори в Канаді та США» сьогодні ми почуємо про роль наших
земляків у розвитку добувної промисловості та сільського господарства.
Першим імігрантом з України до Канади можна «жартома» вважати колосок
української пшениці з Галичини, який у 1842 р. привезений був канадським
фермером Давідом Файфом (David Fife) з Ґласґо у Шотландії, де розвантажувався ґданський пароплав з українською
пшеницею. Цей український вид пшениці, який названо «Red Fife», родив набагато більшу кількість зерна, ніж інші види і мав прекрасну
якість.
Згодом «Red
Fife» став одним з основних видів, поширених у Канаді і північних штатах
Америки. Його одинокою хибою були більша висота та пізніше дозрівання. Пізніше
поширення набуло схрещення видів «Red Fife» та «Hard Red Calcutta», яке
одержало назву «Marquis» (у новому гібриді наявне було сполучення якості та
урожаю виду «Red Fife» зі скорішим на двадцять днів дозріванням «Hard Red Calcutta»).
До 1928 р. 85 відсотків усіх посівів у Канаді ярої пшениці був вид «Marquis» з
половинчастим українським походженням.
У
зоні степової Канади завширшки 1200 миль прерій нашими земляками створено «хлібний
кошик світу» – звідси пшениця надходить на продаж до багатьох країн. Українське
населення провінції Альберта нараховує понад 200 тис. Українці з Галичини та
Буковини і поляки були першими, хто поселився на північному сході Альберти. У
ті далекі часи облаштування в невідомій країні було дуже важким: мовний бар’єр,
ізоляція, відсутність інфраструктури, доріг, навіть погода була іншою. На
великих площах, заповнених лісами, люди повинні були викорчовувати дерева й
кущі, щоб обробляти землю. Перше покоління українських іммігрантів було, в
основному, селянами. Вони полишили Україну, де в них не було надії, де в них не
було власності. Іммігранти практично безкоштовно отримували від уряду Канади
ділянки, за умови розпочати на них господарство.
Не всі поселенці, одначе, поселились
на фермах, багато стало працівниками індустрій, пов'язаних з освоєнням земель
та працівниками у містах.
Відкриття
Америки Христофором Колумбом спричинило великий біологічний та екологічний
обмін між Старим та Новим Світом, який отримав назву Колумбів обмін. Цей обмін
рослинами і тваринами змінив європейський, американський, африканський і
азійський способи життя. Нові продукти стали не лише головними елементами
людського харчування, а й вплинули на розвиток цілих народів. Наприклад, до
1000 року картопля не вирощувалася за межами Південної Америки. До 1840 року
Ірландія була настільки залежна від картоплі, що уражений хворобою урожай цієї
культури призвів до спустошливого картопляного голоду в Ірландії 1845-1849 рр.
Запроваджувані з 16-го століття португальськими торговцями кукурудза і маніок,
які привезли їх з Америки, замінили традиційні африканські культури. Кукурудза
і батат, які були ввезені в Азію з Америки іспанськими колонізаторами в 16
столітті, сприяли зростанню населення в цій частині світу. Європейські
дослідження тропічних районів відкрили для Нового Світу хінін - перший
ефективний засіб для лікування малярії, але з іншого боку це відкриття сприяло
розвитку работоргівлі.
-
Історично за країнами Америки на світовому ринку
закріпилася сільськогосподарська спеціалізація. Зберігається виняткова роль
регіону в постачанні сільськогосподарської сировини та продуктів харчування на
світовий ринок.
У Північній Америці завдяки
сприятливому природному середовищу (наявність значних площ родючих грунтів,
комфортних кліматичних умов) та ефективному господарюванню США та Канада
повністю забезпечують власні потреби у сільгосппродукції та є її великими
експортерами. Частка орних земель у структурі земельного фонду Північної
Америки (12,2%) перевищує середньосвітовий показник. В сільському господарстві
переважають великі фермерські
господарства на власних або орендованих землях. Вони виробляють якісну
конкурентоспроможну продукцію за рахунок впровадження новітніх розробок науки і
техніки та застосування висококваліфікованої найманої праці, дуже чутливо
реагують на коливання попиту та пропозиції на ринку, тому здатні швидко
змінювати свою спеціалізацію. У США ферми мають багатопрофільну спеціалізацію
(з переважанням тваринництва), у Канаді вони високоспеціалізовані на зерновому
господарстві (пшениця) та скотарстві. Головною перевагою сільського господарства
США та Канади є його висока продуктивність: зайнятість безпосередньо в
сільському господарстві є мінімальною. Висока продуктивність праці досягається
всебічною механізацією виробництва, ефективною організацією праці,
спеціалізацією територій (відповідно до природних умов), наявністю сучасної
інфраструктури (транспортне, паливно – енергетичне і комунікаційне
забезпечення, розгалужена мережа сільськогосподарських коледжів,
агрометеостанцій, дослідних установ тощо). Ефективності сільського господарства
сприяє й наявність розвиненої агровиробничої сфери, яка включає виробництво
сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку,
транспортування та збут продукції.
У виробничій структурі сільського
господарства США переважає тваринництво :
скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство, конярство. У зв’язку з
високим рівнем розвитку тваринництва вирощують багато зернофуражних та кормових
культур. Американські фермери є світовими
лідерами за виробництвом кукурудзи, сої. Вирощують пшеницю(IV), рис. З технічних культур – бавовник, соняшник,
цукрова тростина, цукровий буряк, тютюн.
У Канаді провідне місце посідає
зернове господарство. За експортом пшениці (V) та ячменю Канада посідає одне з перших місць у світі. Також вирощують
овес, жито. З технічних культур – льон – довгунець, тютюн. У тваринництві
переважає розведення великої рогатої худоби, домашньої птиці, свиней.
У Латинський Америці площі орних
земель складають лише 6,2% території. Форми аграрних відносин: поряд з сучасним
фермерським виробництвом, що
використовує найману працю, існують плантаційне
господарство та латифундії. Плантації
спеціалізуються на вирощуванні експортних культур. Плантації мало
пристосовуються до кон’юктури світового ринку. Нині такі господарства належать монополістичним трестам розвинених
країн, що контролюють аграрну економіку країн, що розвиваються. Латифундії (з грецької – великі володіння) являють собою
великі ділянки землі, які знаходяться у власності поміщика, який здає їх в
оренду селянам. Латифундії збереглися з часів колоніалізму. У деяких країнах
були проведені земельні реформи, які ліквідували таку форму аграрних відносин.
У виробничій структурі сільського
господарства країн Латинської Америки переважає рослинництво. Високотоварний сектор спеціалізується на
культивуванні експортних рослин. Вирощуванням кави вирізняються Бразилія, Колумбія; какао – Бразилія, Еквадор, Домініканська республіка; цукрової тростини - Бразилія, Куба, Мексика; тютюну – Куба; пшениці та соняшнику – Аргентина; бананів – Еквадор, Бразилія; бавовнику
– Мексика, Бразилія,Парагвай. На країни Латинської Америки припадає 80%
світового експорту бананів, 60% кави, 50% цукру – сирцю,30% сої, 12% какао –
бобів. Тут цілорічно вирощують овочі та фрукти (Мексика, Гватемала), орхідеї та
інші квіти (Колумбія).
Тваринництво Латинської Америки має переважно
інтенсивний характер та м’ясне спрямування. Лідерами за експортом цієї продукції є Аргентина та Уругвай. На них
припадає 10% світового експорту яловичини. За поголів’ям овець та настригом вовни Аргентина є однією з провідних
країн світу. В гірських районах Перу, Еквадору, Болівії розводять заради вовни
лам та альпак. Виробництво продукції тваринництва зростає у Бразилії, Колумбії
та країнах Центральної Америки.
-
Сільське
господарство - одна з найголовніших галузей матеріального виробництва, що
забезпечує людство продуктами харчування, а промисловість - сировиною.
Головна
екологічна небезпека, що чатує на людство - це збіднення генетичного фонду
рослин і тварин. Вона викликана впровадженням монокультур, зведенням тропічних
лісів,урбанізацією, будівництвом великих водосховищ та інші.
За підрахунком ботаніків до середини XXI століття можуть
зникнути 250000 видів рослин.
Гонитва за максимальними врожаями,
порушення правил агротехніки, застосування важких сільськогосподарських машин,
неправильна меліорація, перевипаси худоби ведуть до втрати основного багатства
людства - родючих ґрунтів. Вчені встановили, що для створення ґрунтового шару
товщиною 18 см природі потрібно в середньому від 1400 - 7000 років. Людина ж
здатна виснажити, знищити шар ґрунту такої товщини за один-два сезони.
Бджільницькі господарства Сполучених Штатів
втратили приблизно 44% бджіл за минулий рік. азначається, що в США в останні
роки розвивається небезпечна ситуація як для домашніх бджіл, так і для їхніх
диких родичів. Чисельність перших скоротилася на 40% минулого року і ще на 44%
— цьогоріч, а існуванню останніх загрожують африканізовані
бджоли-"мігранти", які вторгаються на північ Мексики.
3.3.Лісове господарство.
-
Важливе місце
в економіці ряду країн Америки має лісове господарство.
Активно
використовуються ліси помірного поясу Канади та США. В Канаді лісистість
території становить 40%, ліс забезпечує значну частку в експорті(ділова
деревина, папір). Лісове господарство цих країн – одне з найбільш передових у
світі за технологічним оснащенням, організації управління і за суворими
екологічними нормами лісозаготівельних робіт.
В умовах
екваторіального лісу основними напрямками його використання є збирання хінної кори, листя чагарника коки,
чаю мате, збирання латексу гевеї. Також в екваторіальних лісах росте багато
видів пальм, плоди яких дають харчові та технічні олії. Лише чверть
заготовленої деревини має товарне значення (заготівля цінних порід дерев на
експорт), інша – споживається у вигляді дров. Деревообробка розвинена мало. Для
виробництва паперу часто використовується не деревна сировина, наприклад,
сизаль у Бразилії, багасса в Перу.
Знищення лісів – екологічна проблема Амазонії
Такі цифри з'явилися на фоні занепокоєння щодо
політики новообраного президента Бразилії Жаїра Болсонару. Під час виборчої
кампанії у 2018 році він обіцяв знизити штрафи за шкоду лісовому господарству
та послабити можливості екологічного агентства.
Адміністрація новообраного президента також
оголосила про плани об'єднати міністерства аграрної політики та охорони навколишнього
середовища. На думку критиків, такі кроки загрожують тропічним лісам.
Останні дані уряду свідчать, що найбільше знищують
ліси у бразильських штатах Мату-Гросу та Пара, там показники у порівнянні з
минулим роком виросли на 13,7%.
Амазонський тропічний ліс є найбільшим тропічним
лісом у світі, що характеризується надзвичайним видовим різноманіттям.
Більшість його площі перебуває у Бразилії, де за законами, землевласники
повинні зберігати певний відсоток лісів.
3.4. Рибальство.
-
Країни Америки одні з провідних у світі за розвитком
рибальства. Міжнародне значення має морський прибережний промисел у Перу та
Чилі, які входять до першої десятки риболовних країн світу. Важливе значення
має рибальство в економіці Канади, Еквадору, Аргентини, Мексики, Бразилії.
Головними об’єктами морського промислу є оселедці, окунь, тунець, скумбрія, креветки,
лангусти, устриці, мідії. Мексика, Нікарагуа є відомими експортерами креветок. В районі Мексиканської
затоки Карибського моря на фермах розводять морських черепах і крокодилів
(Кайманові острови).
У 2016 році виробництво риби у світі досягло пікового
обсягу в 171 млн т; без урахування
нехарчової риби (в т.ч. сировини для виробництва риб'ячого жиру і рибного
борошна) 47 відсотків цього обсягу припало на продукцію аквакультури, 53
відсотки - на продукцію рибальства. Згідно з результатами моніторингу що відслідковуються
ФАО,частка рибних запасів, експлуатованих в межах рівня біологічної стійкості,
продемонструвала тенденцію до зниження, скоротившись з 90,0 відсотків в 1974
році до 66,9 відсотка у 2015 році
-
Сучасний
розвиток економіки країн Північної та Латинської Америки має суттєві
відмінності.
-
У
первинному секторі країн Америки розвинені сільське та лісове господарство,
добувна промисловість та рибальство.
-
Регіон
Америка багатий на паливні, рудні та нерудні корисні копалини.
-
Основними
експортними культурами з зернових є пшениця, з технічних – кава, какао - боби,
цукрова тростина, соя, бавовник. А також - банани, тропічні фрукти та овочі. У
тваринництві переважає м’ясний напрямок.
-
У
регіоні розташовані Північний та Південний лісові пояси, що дає можливість для
розвитку лісового господарства.
Вторинний та третинний сектор економіки.
ПРОМИСЛОВІСТЬ Америки — дуже відмінна за рівнем розвитку. Найрозвиненіша вона у США і Канаді. Середній рівень промислового виробництва в Аргентині, Бразилії, Мексиці. Більшість необхідної техніки та обладнання ці країни імпортують.
Електроенергетика. Різноманітні запаси енергоносіїв в Америці дають змогу не лише задовольняти її потреби в електричному струмі, а й експортувати значну кількість сирої нафти і природного газу. Здебільшого їх постачають з країн Південної і Центральної Америки до США. Особливе місце займає видобування нафти і природного газу у країнах Карибського басейну. Таким чином у приморських районах сформувались великі енергогенеруючі потужності.
Переважають у структурі виробництва електричного струму ТЕС. Лише в окремих країнах Америки добре розвинена гідроенергетика (наприклад ГЕС «Ітайпу»). Останнім часом швидкими темпами зростає виробництво на ВЕС і СЕС, особливо у країнах Північної Америки. Геотермальна енергетика розвинена в Мексиці та Сальвадорі. Значну частину енергетичного потенціалу віддалених районів Америки не використовують у виробництві електричного струму.
Металургія. Найбільші підприємства чорної металургії Америки розташовані у Приозер’ї (США). Через зростання екологічних вимог до промислових підприємств та конкуренцію з боку дешевших аналогічних виробів у США і Канаді скоротилося виробництво чорних металів і виробів з них. У країнах Південної Америки більшість відповідних підприємств створюють або у районах видобування, як у штаті Мінас-Жерайс (Бразилія), чи на морському узбережжі (штат Мараньяна), чи у портово-промислових комплексах (наприклад, у Буенос-Айресі).
Кольорова металургія найбільш розвинена в країнах Південної Америки та Карибського басейну. Бразилія, Перу, Чилі, Ямайка є одними з найбільших виробників кольорових металів у світі завдяки великим родовищам відповідних руд і значному їх видобуванню. Переважно підприємства з виплавки кольорових металів розташовані поряд з родовищами. Більшість металів експортують. (Поясніть чому.)
Заводи кольорової металургії у Канаді і США здебільшого розміщені біля потужних ГЕС (наприклад, на півострові Лабрадор у Канаді) чи переплавляють імпортовану сировину (наприклад, на узбережжі Мексиканської затоки) у портово-промислових комплексах. Виплавлені кольорові метали використовують у різних видах машинобудування цих країн.
Машинобудування Америки відрізняється за своїм складом, асортиментом випуску продукції, обсягами поставок. Найпростіші ремонтні підприємства поширені у найбідніших країнах цієї частини світу. У високорозвинених США працюють підприємства-лідери з випуску новітніх наукоємних видів машинобудування, наприклад, заводи зі складання «Боїнгів» у Лос-Анджелесі. США — лідер в Америці за обсягом випуску продукції машинобудування, в цій країні сформувались великі відповідні промислові райони (наприклад, Приозерний). Тут діють численні підприємства автомобілебудування, що належать не лише ТНК США, а й інших розвинених країн світу (наприклад, корпорації «Фольксваген»).
Великі складальні підприємства (переважно автомобілебудування), що належать ТНК розвинених країн світу, діють в Аргентині, Бразилії, Мексиці. У цих країнах з огляду на їхні великі внутрішні ринки сформувались потужні підприємства транспортного і сільськогосподарського машинобудування. (Поясніть чинники їхнього розміщення.)
Найважливішими центрами машинобудування Південної Америки є міста Буенос-Айрес і Кордова (Аргентина) та Сан-Паулу і Белу-Оризонті (Бразилія). Особливе місце займають численні складальні підприємства (макіладорос) у Мексиці (мал. 86 на с. 168), де місцеве населення задіяно в збиранні різноманітної техніки та компонентів ТНК США, що постачають до цієї країни для остаточного монтажу. Більш наукоємні види машинобудування, такі як електронна промисловість і суднобудування, розвинені лише в Бразилії. У цій країні є власна ракето-космічна промисловість.
Мал. 86. Поширення макіладорас у Мексиці
Дізнайтеся, що таке макіладорас. Поясніть їхнє значення у розвитку економіки Мексики.
Цілісний світ
Боїнг 747—400 складається з 6 млн деталей, що виробляють у 33 країнах.
Хімічна промисловість має подібні до машинобудування особливості свого розвитку та розміщення в Америці. Водночас лідерами з випуску її продукції, окрім СТА і Канади, є Бразилія, Венесуела, Мексика, Тринідад і Тобаго. Найрозвиненіше виробництво хімічної продукції у США. ТНК цієї країни контролюють виробничо-збутові ланцюги світового масштабу. Вони розмістили частину своїх виробничих потужностей у країнах Південної і Центральної Америки та Карибського басейну, де є дешева кваліфікована робоча сила, великі обсяги виробництва відповідної сировини, менш жорсткі екологічні вимоги. Тому переважно первинні етапи виготовлення хімічних продуктів і напівфабрикатів зосереджено у найбільших портово-промислових комплексах країн Південної Америки та Карибського басейну. Наприклад, Тринідад і Тобаго — один з найбільших у світі експортерів аміаку.
Пригадайте, на базі яких покладів корисних копалин діє хімічна промисловість у цій країні.
Деревообробна промисловість. Основу деревообробної промисловості Південної Америки становить лісопиляння і виробництво паперу, які орієнтовані переважно на експорт. Має місце внутрішньовидова міжнародна спеціалізація, адже Бразилія експортує переважно хімічну целюлозу, Аргентина — традиційний постачальник на світовий ринок дубильних речовин, Чилі — розпиляної деревини.
Легка промисловість розвинена переважно у країнах Південної Америки. У них діють два сектори — дрібних і середніх підприємств, орієнтованих на збут на внутрішньому ринку та експортний сектор, створений великими ТНК та роздрібними мережами розвинених країн світу. Тому у міжнародній спеціалізації регіону переважає виробництво текстилю і готового одягу. У країнах, де вирощують бавовник, діють численні бавовняні підприємства, а де велике поголів’я худоби — шкіряна і взуттєва промисловість. Значну частину готового взуття й одягу експортують.
Унікальний досвід
Уздовж кордону між Мексикою та США виникли «подвійні міста», де на мексиканському боці діють складальні підприємства (макіладорас), створені інвесторами США. Вони виробляють вузли для автомобілів, побутову електротехніку та електроніку, меблі та іншу продукцію. Уся їхня продукція йде на ринок США.
Харчова промисловість країн Америки орієнтована на внутрішній ринок (борошномельна, хлібопекарська, маслоробна та ін.) і на експорт (цукрова, м’ясна, виробництво консервованих фруктів і соків, розчинної кави та ін.). Сприятливі природні і агрокліматичні умови окремих країн зумовили їхнє лідерство у світовому виробництві окремих виробів (наприклад, Бразилія — світовий лідер з виробництва та експорту цукру-сирця і кави).
ОСНОВНІ ОСЕРЕДКИ ПРОМИСЛОВОСТІ В РЕГІОНІ. Америка має різкі контрасти у поширенні промисловості. В її межах виділяють великі світового значення промислові райони (наприклад, Приатлантичний, Приозерний, Примексиканський у США), важливі осередки (наприклад, Маракайбо у Венесуелі), центри (наприклад, Буенос-Айрес в Аргентині). (Покажіть їх на карті.). Їх доповнює широка мережа підприємств з ремонту та технічного обслуговування, які поширені у всіх країнах цієї частини світу. Особливе місце у розміщенні сучасної промисловості займають технополіси (наприклад, у м. Ванкувер, Канада). Близько розташовані технопарки і технополіси утворюють осередки новітньої наукоємної промисловості, які називають коридорами або долинами (наприклад, Силіконова долина у США). Вони сполучені між собою швидкісними автострадами й авіалініями, бо розташовані переважно неподалік від міжнародних аеропортів.
Особливою формою зосередження промисловості у країнах Америки є райони піонерного освоєння віддалених регіонів. Там на базі великих покладів корисних копалин і нововведених електростанцій формуються промислові вузли (наприклад, Сьюдад-Гуаяна у Венесуелі). Для них важливо мати надійний транспортний зв’язок, адже більшість виробленої товарної продукції експортують.
ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ в Америці дуже розвинений завдяки США і Канаді. Ці країни вже перейшли до постіндустріального етапу розвитку й визначальними у розвитку їхньої економіки надані є інформаційні послуги. (Дізнайтеся, що до них належить.)
ТНК для успішного свого розвитку потребують послуг сучасних інформаційних технологій. Виняткове значення для контролю над глобальними виробничо-збутовими ланцюгами, створеними ТНК, мають послуги у сфері фінансів і страхування. Для належного їх функціонування важливий юридичний супровід з урахуванням національного й міжнародного права. Тому штаб-квартири ТНК переважно розміщено у світових містах.
Таким чином у світових містах зосереджуються унікальні послуги, що дозволяють розвивати всю економіку країни. Тому, що більше у країні світових міст, то вона розвиненіша та має вагу в глобальних економічних процесах. Це добре видно на прикладі країн Америки, де лідером за кількістю таких міст є США, тоді як значна частина малих країн їх не мають. (Поясніть чому.)
США — перші в світі за обсягом фінансових операцій. Лідером з їхнього різноманіття та обсягу є: Нью-Йорк, Сан-Франциско, Бостон, Чикаго. (Покажіть їх на карті.)
Особливе місце за рівнем розвитку сфери фінансових послуг займають офшори, розміщені у малих острівних країнах Карибського моря. Значна частина ТНК світу, у т. ч. США, формально зареєстровано на цих островах заради зменшення сум оподаткування.
Пригадайте країни-офшори Америки.
Добре розвиненими у країнах Америки є туризм і курортне господарство. Якщо у Канаді та США переважають внутрішні туристи, то у країнах Америки — іноземні. Велике різноманіття природних умов і ресурсів, багата культурна та історична спадщина, цікава архітектура створили умови для розвитку всіх видів туризму, відпочинку, оздоровлення. Виділяють кілька великих спеціалізованих туристичних районів — Карибського моря, Андський, Акапулько і Канкун у Мексиці, Південнобразильський тощо. Країни Центральної Америки відомі у світі через розвиток зеленого (екологічного) туризму. (Поміркуйте, які види туризму в них розвинені.)
НАЙВАЖЛИВІШІ МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ МАГІСТРАЛІ, ВУЗЛИ. Америка має дуже відмінний рівень розвитку видів транспорту. Найрозвиненіші вони у США і Канаді. Автомобільний транспорт у всіх країнах цієї частини світу є головним за обсягом перевезення пасажирів і вантажів. У міжнародних сполученнях вантажі доставляють переважно морським транспортом, пасажирів — авіаційним.
Особлива роль автомобільного транспорту зумовлена невеликими за протяжністю внутрішніми маршрутами. Переважно це щоденні поїздки у межах міських агломерацій. Розгалужена мережа швидкісних автодоріг дає змогу переміщуватись між великими містами та перевозити значні обсяги вантажів між ними. Нині триває прокладання автомобільних доріг у нетрях Амазонки, що сприятиме її господарському освоєнню.
Трубопровідний транспорт набув значного розвитку в Північній Америці. Переважно трансконтинентальними магістральними нафто- і газопроводами подають у міста США відповідну сировину, видобуту у північних приполярних районах. (Покажіть їх на карті шкільного атласу.)
Залізничний транспорт важливий для міжрегіональних перевезень у великих країнах Південної Америки. Ним вивозять до морських портів більшу частину експортних товарів (руди металів, вугілля, зернові тощо), а у зворотному напрямку завозять імпортні машини та інші промислові товари. Залізнична мережа у більшості країн Південної Америки розірвана і складається з кількох ліній, що йдуть углиб континенту до районів виробництва експортної продукції. У приморських районах вона має найбільшу щільність. У країнах Північної Америки залізницею найбільше перевозять масові насипні вантажі — руди металів, вугілля, зернові до морських портів. Її мережа скорочується через розвиток авіації й автотранспорту. (Поясніть чому.)
Внутрішній водний транспорт відіграє важливу роль у перевезеннях системою Великих озер та на Амазонці і Міссісіпі. Більшість вантажів доставляють до морських портів, розміщених у гирлах цих річок.
Морський транспорт є вирішальним у міжнародних перевезеннях товарів Америки. У США також розвинений каботаж уздовж атлантичного і тихоокеанського узбережжя. Кількісно переважають морські торговельні флоти країн зі «зручним прапором», таких як Панама. Великі світового значення морські торговельні порти Америки (Лос-Анджелес, Ванкувер, Нью-Йорк, Філадельфія, Саванна, Колон, Сантус) мають у своєму складі не лише великі складські приміщення, а й розвинену промисловість і енергетику, що функціонує на довізній сировині. Від них углиб континенту розгалужуються головні транспортні мережі Америки. Велике значення у розвитку морського транспорту світу відіграє Панамський канал. (Покажіть його на карті.)
Авіація має виняткове значення у розвитку Америки з огляду на великі відстані між найбільшими містами, що розміщені переважно на її океанічних узбережжях. Важлива роль належить міжнародним авіасполученням, особливо між світовими містами (аеропорти-хаби в Атланті, Чикаго, Лос-Анджелесі, Далласі). Тому лідером за обсягом перевезень пасажирів і вантажів є США.
США має на своїй території повний комплекс космічного транспорту. Серед інших країн Америки лише у Бразилії і Французькій Гвіані здійснюють запуски космічних літальних апаратів. (Поясніть чому.)
В Америці зі зростанням людності щільнішою й розгалуженішою стає транспортна мережа. У більшості країн Карибського басейну відсутня залізнична мережа та річковий транспорт. Існує трансамериканська мережа автомобільних доріг. Найбільшою серед них є Панамериканське і Трансамазонське шосе.
Дізнайтеся більше
Найдовше у світі Панамериканське шосе (мал. 87) сполучає столиці більшості латиноамериканських країн. Його загальна протяжність становить 33 тис. км — від кордону США з Мексикою до Буенос-Айреса.
Домашнє
завдання з географії
• Опрацювати Параграф.
• Додаткове завдання:
1. Дослідження:
«Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток.
2. За допомогою інтернет-джерел знайдіть інформацію про макіладорас. Поясніть їхнє значення у розвитку економіки Мексики.
Комментариев нет:
Отправить комментарий